Призначення, загальна будова і класифікація гранат різних типів. Заходи безпеки під час поводження з гранатами. ПОУРОЧНИЙ ПЛАН.

 

 

Тема уроку:  Призначення, загальна будова і класифікація гранат різних типів. Заходи безпеки під час поводження з гранатами.

Клас: 10

Час: 45 хвилин

Мета уроку:

  • Навчальна: Сформувати в учнів уявлення про ручні гранати, їх призначення, бойові властивості, загальну будову та класифікацію; вивчити заходи безпеки при поводженні з ними.
  • Розвиваюча: Розвивати почуття відповідальності, уважність та дисциплінованість при роботі з потенційно небезпечними предметами (на макетах/схемах).
  • Виховна: Виховувати патріотизм, готовність до захисту Батьківщини та свідоме ставлення до вимог статутів і заходів безпеки. 

Обладнання: Плакати із зображенням будови гранат (наприклад, Ф-1, РГД-5), макети (навчальні) гранат, навчальні відеоматеріали (за наявності), підручник "Захист України". 

Тип уроку: Комбінований (вивчення нового матеріалу, закріплення знань).

Хід уроку

I. Організаційний момент (3-5 хв)

  1. Шикування учнів, привітання, перевірка присутніх, огляд зовнішнього вигляду.
  2. Оголошення теми та мети уроку. 

II. Актуалізація опорних знань (5 хв)

І. Фронтальне опитування:

      1. Що таке вогнева підготовка?

      2. Які види зброї ви знаєте?

      3. Для чого військовослужбовцям потрібні знання про вибухові речовини та боєприпаси?

III. Вивчення нового матеріалу (20-25 хв)

1. Призначення та класифікація гранат

  • Призначення: Ручні гранати призначені для ураження живої сили та бойової техніки противника осколками і ударною хвилею в ближньому бою (в окопах, сховищах, населених пунктах, лісі тощо).
  • Класифікація:
    • За дією (призначенням):
      • Осколкові (наступальні та оборонні).
      • Протитанкові (кумулятивної дії).
      • Спеціальні (димові, освітлювальні тощо).
    • За відстанню розлітання осколків:
      • Наступальні (РГД-5, РГ-42, РГН) – радіус ураження менший за дальність кидка (близько 25-35 м).
      • Оборонні (Ф-1, РГО) – радіус ураження значно більший за дальність кидка (до 200 м), метання здійснюється тільки з укриття. 

2. Загальна будова гранат (на прикладі РГД-5 та Ф-1)

  • Кожна граната складається з корпусу, розривного заряду (вибухової речовини) та запалу.
  • Детальний розгляд будови уніфікованого запалу УЗРГМ (ударний механізм, сповільнювач, капсуль-детонатор), час горіння якого становить 3,2–4,2 с. 

3. Заходи безпеки під час поводження з гранатами

  • Категорично заборонено:
    • Торкатися гранат, що не розірвалися.
    • Розбирати бойові гранати та запали.
    • Переносити гранати поза спеціальною сумкою.
    • Сушити гранати біля вогню.
  • Під час застосування (метання):
    • Переконатися, що ніхто з побратимів не знаходиться в зоні ураження.
    • Гучно попередити про використання гранати.
    • Після кидка негайно сховатися в окоп або лягти на землю (для оборонної гранати обов'язково надійне укриття).
  • Огляд гранат: Перед використанням перевірити цілісність корпусу, відсутність іржі, справність запалу. 

IV. Практичне закріплення знань (10 хв)

  1. Демонстрація навчальних макетів гранат, відпрацювання порядку огляду та підготовки до метання (без запалу).
  2. Питання-відповіді щодо заходів безпеки. 

V. Підведення підсумків уроку (2 хв)

  1. Оцінювання учнів.
  2. Коротке узагальнення основних понять уроку.

VI. Домашнє завдання (1 хв)

  1. Опрацювати відповідний параграф підручника (наприклад, § 25).
  2. Вивчити напам'ять основні заходи безпеки при поводженні з гранатами. 

 

 

 

Підписатися на: Коментарі (Atom)