|
Підписання Північноатлантичної угоди і створення Альянсу безпосередньо пов'язані з подіями, що відбувалися у світі після Другої світової війни. Загроза післявоєнного реваншизму в Німеччині, а згодом і агресивна політика СРСР спонукали європейські країни і США шукати нової архітектури європейської безпеки. Зведення «залізної завіси», переворот у Чехословаччині в лютому 1948 року, блокада Радянським Союзом навесні того ж року окупаційних зон Берліна вимагали адекватної реакції. Північноатлантичний договір був підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками урядів Бельгії, Великої Британії, Данії, Ісландії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португальської республіки, Сполучених Штатів Америки та Французької республіки. Після завершення процесу ратифікації Договору всіма учасниками та депонування відповідних документів у США він набув чинності з 24 серпня 1949 року. НАТО народилася як результат нездатності ООН того часу забезпечити мир у світі, тоді, коли СРСР ветував багато постанов Ради безпеки цієї організації. Для легітимізації нової організації скористалися 51-м пунктом Статуту ООН, у частині 5 у рамках легітимного колективного захисту. У відповідності до статутних документів Альянсу, головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується спільних для Альянсу цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв'язання суперечок та підтримує ці цінності в усьому євроатлантичному регіоні. Альянс стоїть на захисті своїх країн-членів від загрози агресії: головним військово-політичним принципом організації є система колективної безпеки, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на напад ззовні. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Верховна Рада 7 лютого 2019 року ухвалила зміни до Конституції про курс України на вступ до ЄС і НАТО. За відповідне рішення проголосували 334 депутати. За останні сім років збройні сили України навчилися діяти в режимі реальних бойових дій, а розвиток обороноздатності став пріоритетним для нашої держави. В умовах складної ситуації українська армія впевнено модернізується. Поставлена мета – нова українська армія, побудована за стандартами НАТО. На сьогодні їх існує більше тисячі. Від калібрів стрілецької зброї і тактики бою до захисту довкілля, авіаційної безпеки і зберігання боєприпасів. У березні 2019 року НАТО вчергове підтвердило відданість принципу «відкритих дверей» щодо свого розширення . Країни-члени НАТО підтверджують можливість вступу України до Північноатлантичного альянсу, про що було заявлено на саміті в Бухаресті ще 2008 року. Північноатлантичний альянс залишається надійним партером України задля набуття членства в Альянсі.Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.«Двері НАТО залишаються відкритими. Ми продовжуємо працювати з такими країнами як Боснія та Герцеговина, а також Україна й Грузія»- заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.В альянсі також підтвердили зобов’язання оборонного блоку щодо допомоги Україні з проведенням реформ у рамках широкого пакету допомогу, в тому числі 10 трастових фондів. Країни НАТО активно допомагають Україні. 2018 року Україна отримала від партнерів летальну зброю та інші військові засоби на суму у понад 45 мільйонів доларів. Головними постачальниками військових засобів і зброї стали США, Литва, Чехія, Німеччина, Австралія, Велика Британія і Канада. Загалом, з 2014 року Україна отримала військові засоби від 20 країн світу. Це зокрема прилади нічного бачення, техніка для розмінування, засоби зв'язку, радіолокаційні станції контрбатарейної боротьби, протитанкове озброєння. Агресія Росії проти України у 2014 році, на думку українських науковців, виявила слабкі місця в системі оборони Альянсу на Сході Європи і спонукала до застосування невідкладних військових та політичних заходів. Російська Федерація припинила бути партнером НАТО, і розглядається нині як противник. США змушені повернути зовнішньополітичну увагу до Європи і знов починають відігравати роль одного з важливих чинників європейської безпеки. Зміни в архітектурі європейської безпеки не є цілковитим поверненням до ситуації «холодної війни». Розклад сил сьогодні є іншим: нині агресія Росії спрямована на країни Центрально-східної Європи та Балтії, що зараз є членами ЄС та НАТО, і на низку пострадянських країн, що з 1990-х років опинилися в сірій зоні безпеки — Грузію, Молдову і Україну[16]. Дії Росії змусили НАТО мобілізуватися і переосмислити свою стратегію[17]. 2014—20195 червня 2017 року до складу Альянсу увійшла Чорногорія[18]. 10 березня 2018 року НАТО визнало за Україною статус країни-аспіранта на шляху до приєднання до альянсу[19][20]. Північна Македонія підписала протокол про приєднання, щоб стати членом НАТО в лютому 2019 року, і завершила приєднання 27 березня 2020 року[21]. 2020—202412 червня 2020 року Україна здобула статус партнера з розширеними можливостями НАТО. Після російського вторгнення в Україну 2022 року громадська думка у Фінляндії та Швеції різко схилилася на користь вступу до НАТО: більше громадян підтримало членство в НАТО, ніж тих, хто вперше був проти цього. Опитування, проведене 30 березня 2022 року, показало, що близько 61 % фінів виступають за членство в НАТО, проти 16 % проти і 23 % не впевнені. Опитування, проведене 1 квітня, показало, що близько 51 % шведів виступають за членство в НАТО проти 27 % проти. Фінський парламент вирішив обговорити питання членства в НАТО пізніше того ж року. Аналітики очікували, що Фінляндія та Швеція узгодять свої рішення щодо членства в НАТО, подібно до того, як вони координували своє рішення про вступ до ЄС у 1995 році[22][23], хоча Фінляндія може приєднатися трохи раніше. У середині квітня уряди Фінляндії та Швеції почали вивчати членство в НАТО, їхні уряди замовили звіти про безпеку на цю тему та незабаром розпочали дебати[24][25]. Аналітики вважали, що, ймовірно, і Фінляндія, і Швеція приєднаються до НАТО, і обидві країни потенційно можуть подати заявки на членство вже в червні[26]. Наприкінці квітня 2022 року, фінське видання повідомило, що Фінляндія і Швеція погодилися подати заявку на членство в НАТО у травні[27] Додавання двох скандинавських країн значно розширить можливості НАТО в Арктиці, Скандинавії та Балтії. Потенційне членство Фінляндії та Швеції розглядається як найбільш значне розширення НАТО з 2004 року, коли додалися країни Балтії[28]. 17 травня 2022 року, міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто підписав заявку скандинавської держави на вступ до Північноатлантичного альянсу[29]. Водночас опитування показало, що 76 % фінів підтримують вступ Фінляндії до НАТО[30][31]. 29 червня 2022 року в Мадриді відбувся саміт, де було прийнято рішення про прискорений вступ Фінляндії та Швеції до НАТО. 5 липня глави МЗС цих країн зустрілись з Єнсом Столтенбергом та підписали протоколи про вступ до Альянсу[32][33]. 26 грудня 2022 року Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що очікує, що Швеція та Фінляндія офіційно приєднаються до блоку у 2023 році[34]. 4 квітня 2023 року Фінляндія офіційно стала повноправним членом Північноатлантичного альянсу[35]. 28 листопада 2023 року, у Брюсселі відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, під час якої схвалили першу в історії Альянсу квантову стратегію[36]. 26 лютого 2024 року, Угорщина нарешті ратифікувала заявку Швеції на вступ до НАТО[37] 7 березня 2024 року Швеція стала офіційним членом Північноатлантичного альянсу. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сторінки
- Головна сторінка
- КАРТА БЛОГА
- Нормативно-правові документи
- Навчальні програми
- Планування
- Методична проблема
- Мій кабінет
- Виховна робота
- Фото
- Гурткова робота
- Батькам
- Колегам
- Професійні свята військових
- Відеофрагменти
- Учнівська сторінка
- Відеоматеріали до уроків
- ТЕСТИ
- Структура ЗСУ
- Інформаційний ресурс
- "Сокіл"-"Джура"
- ЦІКАВО ЗНАТИ
- КЛІПИ
- Озброєння ЗСУ
- План роботи кабінету
- Безпека під час війни
- Забезпечення ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
- ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ